СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ РІЗНИХ НАРОДІВ СВІТУ
Кожен народ особливий по-своєму практично в усіх сферах життя. Не дивно, що всі народи мають і свої особливості. Їхні історія, побут накладаються і на сім’ю, і на сімейні традиції. Тому часто можна спостерігати зовсім різне ставлення до ідентичних речей у представників різних народів.
КИТАЙ — країна найдавніших
звичаїв, де догми щодо сім’ї є непохитними вже багато століть. У цій країні
провідна роль належить батькові-годувальнику, який має залишити після себе
міцну сімейну гілку, подбати про продовження роду. Тому народження хлопчика —
особливе щастя, а ось дівчатка приносять родині тільки нещастя і збиток, за
звичаєм. Тому кількість чоловіків тут значно перевищує кількість жінок.
ЯПОНІЇ також властивий патріархат,
але зараз диференціація за статевою ознакою тут не так очевидна. Незвичайним
тут є ставлення до дітей віком до 6 років — усі їхні бажання одразу ж
втілюються в життя, тому дитячий плач тут можна почути вкрай рідко. Така
особливість обумовлена тим, що в 5-6 років діток відводять в школу, де
панують суворі правила і порядки. Мати перші 6 років життя дитини присвячує
лише її виховання. Вся сім’я живе під одним дахом.
В ІТАЛІЇ значення сім’ї дуже
особливе: сім’єю вважаються всі-всі родичі, навіть найдальші. Дуже часто тут
влаштовують спільні обіди, де всі можуть поспілкуватися, обговорити нагальні
проблеми. Важливу роль відіграє італійська мама, від якої залежить дуже багато
(і вибір невісток і зятів теж).
У НІМЕЧЧИНІ в шлюб вступають
досить пізно — загалом після тридцяти (вважається, що до цього моменту
наречений і наречена вже зможуть побудувати кар’єру для забезпечення сім’ї).
Дітей виховують спочатку вдома до 3 років, а потім їх віддають у так звані «ігрові
групи».
У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ у вихованні
дітей закладена мета сформувати істинного англійця, за суворими вимогами. З
дитинства хлопців привчають стримувати емоції, батьки не виявляють любові
занадто явно, але це не означає, що вони люблять своїх дітей менше за інших.
АМЕРИКАНЦІ вважають, що привчати
дітей до життя в суспільстві потрібно якомога раніше, тому часто беруть своїх
дітей скрізь, куди лише можна (включаючи вечірки). Вважається, що це допоможе
хлопцям у дорослому житті.
У МЕКСИЦІ значення шлюбу дуже
невелике, а ось роль аміго значно вище. Аміго — це спільнота чоловіків, які
підтримують один одного, допомагають вирішувати важливі проблеми. Часто шлюби
просто не зареєстровані, тому що не мають соціальної цінності в даному
суспільстві.
ФРАНЦУЖЕНКИ приділяють зовсім
небагато часу для виховання дітей і якомога швидше виходять на роботу, щоб не
втратити дорогоцінної можливості побудувати кар’єру. Тому у Франції широко
розвинена мережа дитячих садочків.
За матеріалами : http://myplanet.com.ua/?p=5878