ІВАН ОГІЄНКО І ЙОГО 12 ЗАПОВІДЕЙ ЛЮБОВІ ДО УКРАЇНСЬКОЇ

14 січня, відзначаючи день народження Івана Огієнка, згадаємо його 12 заповідей любові до української мови. Видатний українець, вчений, мовознавець, державник був ще і мудрим педагогом. Його концепція патріотичного виховання базується на таких скрижалях – історія, природа рідного краю, звичаї та обряди, народний календар, мистецтво, українська народна пісня, фольклор та побут. Але передусім – українська мова!

Дослідники зазначають, що відомі постулати з вивчення рідної мови Іван Огієнко сформулював ще у 1924 році, викладаючи українську мову і українську літературу у Львівській учительській семінарії. Вони були своєрідним напучуванням вчителям. Можливо саме в цей час Огієнко і записав ці 12 заповідей, яких він дотримувався усе життя.

Ось ці постулати:

1. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації. Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.

2. Розмовляй у родині своїй тільки рідною мовою. Це принесе тобі правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбільшого обов’язку щодо свого народу.

3. Хто в родині своїй розмовляє не рідною мовою, той стоїть на дорозі до винародовлення – найбільшого непрощенного гріха проти свого народу.

4. Бережи своє особове ім’я і родове прізвище в повній національній формі й ніколи не змінюй їх на чужі.

5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.

6. Кожний свідомий член свого народу мусить завжди допомагати всіма приступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.

7. Кожний свідомий член свого народу мусить добре розуміти й поширювати головне рідномовне гасло: «Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис».

8. Кожний свідомий член нації мусить добре знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

9. Де б ти не жив – чи в своїм ріднім краю, чи на чужині, – скрізь завжди мусиш уживати тільки однієї літературної мови, тільки одного спільного правопису, тим ти покажеш, що ти свідомий син своєї нації.

10. Кожний українець мусить добре пам’ятати й дітей своїх того навчати: наймиліша мова в цілому світі – то мова рідна.

11. Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рідної мови не тільки вдома, але й скрізь. Де можливо.

12. Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої періодичні видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан національних видань – то могутня сила народу й забезпечення розвитку рідної мови, а висота їх накладу – то ступінь національної свідомості народу.

Згадаймо ці прекрасні поради, плекаймо рідну мову повсякчас!