Онлайн – виставка документів та матеріалів до ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ «Це нашої історії рядки…»
Читацьке призначення: онлайн-аудиторія
Оформлення виставки: онлайн-ресурси
В день Соборності та Злуки,
З заходу на схід.
Всі візьмемося за
руки
Бо один ми рід.
Нащо нам ворогувати
?
І що нам ділить?
Україна наша мати ,
тож давайте жить
Як ведеться між
братами,
Як одна сім‘я,
Щоб не хиріти
роками
Тож і ти,і я.
Згоді підемо
назустріч
І розтане лід.
Дружно станемо пліч
– опліч
Проти горя й бід
Будем в злагоді і
мирі
Щастя будувать
Бо у ворожнечі вирі
,
Тільки руйнувать
Тож візьмемося за
руки
Скажем на ввесь
світ,
В День Соборності
та Злуки –
Ми один нарід!
Режим доступу: http://www.kkray.org.ua/wp-content/uploads/2016/01/
Вступ
День Собо́рності —
свято України,
яке відзначають
щороку 22 січня в
день проголошення Акту
Злуки Української
Народної Республіки
й Західноукраїнської Народної
Республіки, що
відбулося в
1919 році.
Офіційно в Україні
День соборності відзначають з 1999 року.
Свято
встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення
об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної
Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з
Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року
№ 42/99
У цей день
прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня
1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність
УНР.
Деякий час, з
30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича
День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено
«День Соборності та Свободи України»
Однак 13 листопада 2014 року указом
Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.
1. Історія свята1.1 Початки ідеї соборності.
Ідея соборності бере свій початок від об'єднання
давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське
коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались
українські гетьмани:
Богдан Хмельницький
Іван Мазепа
Петро Дорошенко
Режим доступу: http://edufuture.biz/images/6/6b/IstUkr8-povni-31-mem6.jpg
https://uk.wikipedia.org/wiki/Петро_Дорошенко
https://uk.wikipedia.org/wiki/Петро_Дорошенко
Пилип Орлик
Режим доступу: https://i.ytimg.com/vi/3f79xekEjLs/maxresdefault.jpg
https://uk.wikipedia.org/wiki/Пилип_Орлик
https://uk.wikipedia.org/wiki/Пилип_Орлик
У XVIII — початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між
сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея
знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки
для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою
територіальна єдність.
1.2 Підготовка Акту злуки
До проголошення Акту Злуки [Електронний ресурс] :
документи ЦДАВО України. – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO
3 січня 1919 року Українська Національна Рада
Західноукраїнської Народної Республіки у місті Станіславі схвалила закон про
об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською
Народною Республікою в Народну Республіку. 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні
збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.
Наступного дня у Києві в урочистостях з нагоди свята Злуки брала участь
делегація — тридцять шість чоловік — ЗУНР.
1.3 Проголошення злуки
Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22
січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про
повну незалежність України.
22 січня було проголошено всенародним і державним святом.
День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений
національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх
церквах відправляли богослужіння.
Головні урочистості проголошення злуки проходили на
Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було
зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині
розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол
Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту
Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з
Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.
Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал
Директорії:
«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна
від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і
Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які
вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна
республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних
сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної,
незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»
2. Перше офіційне святкування Соборності
22 січня 1939-го було вперше за 20 років урочисто
відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулось це у Карпатській
Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччині. Це був
чудовий привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних
зборів українців у Хусті 21 січня 1919-го про приєднання Закарпаття до
Української Народної Республіки зі столицею у Києві, і легітимізувати тим самим
свою програму побудови Української держави на базі «закарпатського П’ємонту».
Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років
перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення за
участю 30 тис. люду, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх
куточків краю
3. День Єдності 1990 року. Живий ланцюг
21 січня 1990 р. патріотичні сили організували «живий
ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності
людей східних і західних земель України. Основне русло ланцюга починалося в
Стрию, де сходилися два відроги: один, невеликий, — із закарпатського напрямку,
а другий тягнувся від Івано-Франківська. Зі Стрия живий шерег прямував до
Львова, звідти — до Тернополя. Далі маршрут проходив через Рівне, Житомир — і
до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5
до 3 мільйонів українців
Режим доступу: http://gvpl.at.ua/_nw/1/57968774.jpg
3.1 День Єдності 1990 року. Живий ланцюг м. Чернігів
з власного фотоархіву Єрмака Володимира Олександровича
4. «Живий ланцюг» у 2011
В кінці 2000-х рр. почали відроджувати традицію створення
«живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу. В 2008 — 2011
роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно
об'єднували правий та лівий береги Дніпра. Основним організатором цієї акції
виступало Братство козацького бойового звичаю «Спас». Найбільшого розмаху акція
досягла 2011 року, коли на міст Патона прийшло понад 1000 учасників. Того року
до організації акції долучилися такі громадські організації як Відсіч, Молода
просвіта, Національний альянс, Молодіжний націоналістичний конгрес,
студентський туристичний клуб «Скіфи» КНЕУ. 22 січня 2011 р. «живий ланцюг»
утворено у понад 20 містах України. Так, у Львові близько п'яти тисяч осіб
утворили «живий ланцюг» від пам'ятника Тарасу Шевченку до пам'ятника Степану
Бандері
5. Тимчасові зміни з 2011 року
30 грудня 2011 року Президент України Віктор Янукович
видав указ, яким скасував указ президента Віктора Ющенка 2005 року про
встановлення Дня Свободи 22 листопада (присвяченого подіям Помаранчевої
революції), та указ президента Леоніда Кучми 1999 року про встановлення Дня
соборності України 22 січня, водночас з оголошенням 22 січня Днем Соборності та
Свободи України. Отже, офіційно 22 січня у 2012-2014 роках в Україні
відзначали саме День Соборності та Свободи України
Режим доступу: http://www.unian.ua/politics/589622-yanukovich-perenis-den-svobodi-na-inshu-datu.html
6. Офіційне відновлення
Указом Президента України № 871/2014 «Про День Соборності
України» відзначення свята офіційно відновлено, а День Соборності та Свободи
України скасовано. Однак відновлення було зроблено не шляхом поновлення указу №
42 від 21 січня 1999 року, який було скасовано Януковичем, а шляхом нового
указу. Згідно з ним, свято відзначають «…у день проголошення в 1919 році Акта
злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної
Республіки…».
