ХАРУКІ МУРАКАМІ. НОРВЕЗЬКИЙ ЛІС
Для мене знайомство з Харукі Муракамі розпочалось більше 28-ми років тому з його роману "Норвезький ліс". Аж страшно, як це давно було, та все ж не будемо про сумне, не така ж уже я "древня". В той час я вже працювала в бібліотеці, дякуючи гарній бібліотекарці тіточці Галі, яка дуже любила читаючих дітей, і після мого невдалого вступу до юридичного коледжу, по доброті душевній влаштувала мене до однієї з бібліотек, внаслідок чого я була в курсі всіх новинок в книжковому світі. Знаєте це були останні золоті часи - сила силенна нових книжок, які на той час надходили величезними партіями і ти в числі перших маєш змогу абсолютно безкоштовно прочитати - новеньку, гарненьку, тільки з друкарні !
Так в одній із партій нових надходжень і потрапив до мене Муракамі. Якщо чесно то з японською літературою у мене не складався читаючий інтерес, в силу своєї діяльності, звичайно я повинна була бути в курсі, ну щоб бути в захваті, що ось так "ах" то цього не було. За звичкою бігло перелистувала сторінки, перечитувала коротенькі анотації під час документального оформлення і тут "бац - йокнуло", щось, незвично, не схожа на всі інші. Сюжет цікавий, не примітивний, стиль побудови фраз теж, описує всі почуття і емоції, все до найдрібніших подробиць, настільки реалістично, що ніби живеш цім героєм.
від себе - РЕКОМЕНДУЮ
нещодавно знову перечитувала...
нещодавно знову перечитувала...
А після прочитання послухайте музику, яка згадується в тексті. До речі книга названа в честь легендарної пісні The Beatles "Norweqian Wood"
