Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури: книжка з доповненою реальністю
Побачити вже втрачену дерев’яну церкву середини XVIII століття. Побачити її з ракурсу, доступного лише птахам. Побачити, наче справжню, максимально реалістичну – хоча й в умовному, віртуальному просторі.
У Харкові вийшла з друку книжка Стефана Таранушенка «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури». Видання містить описи, креслення, фотографії п’яти видатних церков Лівобережної України. Адресоване історикам архітектури, культурологам, історіографам, воно пропонує буквально новий погляд на унікальні, але втрачені споруди.
Поодинокі й в реальному світі, для віртуального дерев’яні церкви – явище поготів унікальне. Не існує програмного забезпечення, яке б конструювало потрібні авторам пропорції й планування, передавало специфічні фактури, відтінки кольорів. Ці п’ять церков «за життя» були архітектурними шедеврами (як переконливо доводить у своїх розвідках Стефан Таранушенко), їхнє відтворення за допомогою сучасних технологій – також робота на межі дизайну, програмування і штуки в значенні «мистецтво».
Тексти ілюстровані 3D моделями храмів, ретельно відтвореними дизайнерською командою за матеріалами і даними, зібраними Таранушенком сто років тому. Книжка містить посилання (QR коди), які дають доступ читачам до п’яти об’ємних проєкцій церков:
Троїцька – 1710, село Пакуль Чернігівської області;
Покровська – 1759, село Зіньків Полтавської області;
Вознесенська – 1759-1761, смт Березна Чернівгівської області;
Введенська – 1761, село Артемівка Харківської області;
Миколаївська – 1760, село Нові Млини Чернігівської області.
Видавець Олександр Савчук, команда розробників Світлани Ягольницької та архітектор Руслан Лукащук ставили амбітну мету не просто вірогідно відтворити конструкцію, а створити об’ємний – у прямому і переносному значенні – образ зниклої церкви.
«Ми навмисно робили моделі так, щоби людина дивилась на церкву як на продовження історії, яку розповідає Таранушенко. І зупинилися на певному рівні документальності, виходячи з доступних документів і знань. Це – одна секунда, один день із сотень років життя церкви. Вона була трошки іншою до того і після того. Але головне – це архітектурний образ»,
– розповідає Олександр Савчук, видавець, автор задуму.
У назві останнього видання не дарма першим стоїть слово «знищені». Таранушенко встиг оглянути, обміряти, навіть сфотографувати, задокументувати первісні плани й перебудови, детально описати (і, як видно з описів, насолодитися) 180 храмів. Протягом наступних десятиліть переважна більшість з них буде знищена радянською владою, а до сьогодні достоять лише 14. Ще п’ять відтворили для проєкту «Знищені шедеври…» за підтримки Українського культурного фонду.
Книжка вийшла накладом 1000 примірників і вже розповсюджена у музеях, бібліотеках, та навчальних закладах України, тож шукайте видання у своєму місті!
Більш детальніше про книгу за посиланням
