«Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе»: Василь Сухомлинський.
28 січня 1918 року народився Василь Сухомлинський - великий педагог, мудрий учитель, талановитий письменник.
«Людина, для якої книжка вже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою і спустошеною».
«Я тисячу разів переконаний у тому, що успішне навчання в середніх і старших класах залежить насамперед від уміння свідомо читати, читаючи, думати й думаючи читати».
«Читання в роки дитинства – це передусім виховання серця, доторкання людського благородства до потаємних куточків дитячої душі. Слово, що розкриває благородні ідеї, назавжди відкладає в дитячому серці зернятка людяності, з яких складається совість».
"Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці".
«Читання – самостійне плавання в морі знань, і наше завдання полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч із безмежним морем людської мудрості».
«Школа тільки тоді школа, коли вона утверджує культ книги, виховує в учнів жадобу до читання художньої, науково-популярної літератури, пристрасну закоханість у книгу, благоговіння перед нею».
«Читання – то корабель, образно кажучи, і вітрила, завдяки яким корабель думки, пливе вперед, і вітер, що надихає вітрила».
«Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини».
«Читання – джерело духовного збагачення, воно не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається».
«Вміти читати – означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків»
«Кожна освічена і вихована людина всім найкращим у своєму житті зобов’язана книгам. Тільки з цього джерела людство п’є наснагу і розум, передаючи з покоління в покоління скарби і мудрість своїх предків».
«Тільки книга створює школу. Тільки ставлення до книги, як до найважливішої і вічної, неперехідної духовної цінності, створює ставлення до школи, як до колиски народу».
«Читати – означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків. Тільки той учень „читає”, в свідомості якого слово виграє, тріпоче, переливається барвами і мелодіями навколишнього світу».
«Читання виховує чутливість до емоційного забарвлення слова, допомагає слову глибше проникнути в духовний світ дитини, зробитися знаряддям її мислення».
«Читання – це одне з джерел мислення й розумового розвитку».
