СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ РІЗНИХ НАРОДІВ СВІТУ

  







 Кожен народ особливий по-своєму практично в усіх сферах життя. Не дивно, що всі народи мають і свої особливості. Їхні історія, побут накладаються і на сім’ю, і на сімейні традиції. Тому часто можна спостерігати зовсім різне ставлення до ідентичних речей у представників різних народів.

КИТАЙ — країна найдавніших звичаїв, де догми щодо сім’ї є непохитними вже багато століть. У цій країні провідна роль належить батькові-годувальнику, який має залишити після себе міцну сімейну гілку, подбати про продовження роду. Тому народження хлопчика — особливе щастя, а ось дівчатка приносять родині тільки нещастя і збиток, за звичаєм. Тому кількість чоловіків тут значно перевищує кількість жінок.

ЯПОНІЇ також властивий патріархат, але зараз диференціація за статевою ознакою тут не так очевидна. Незвичайним тут є ставлення до дітей віком до 6 років — усі їхні бажання одразу ж втілюються в життя, тому дитячий плач тут можна почути вкрай рідко. Така особливість обумовлена ​​тим, що в 5-6 років діток відводять в школу, де панують суворі правила і порядки. Мати перші 6 років життя дитини присвячує лише її виховання. Вся сім’я живе під одним дахом.

В ІТАЛІЇ значення сім’ї дуже особливе: сім’єю вважаються всі-всі родичі, навіть найдальші. Дуже часто тут влаштовують спільні обіди, де всі можуть поспілкуватися, обговорити нагальні проблеми. Важливу роль відіграє італійська мама, від якої залежить дуже багато (і вибір невісток і зятів теж).

У НІМЕЧЧИНІ в шлюб вступають досить пізно — загалом після тридцяти (вважається, що до цього моменту наречений і наречена вже зможуть побудувати кар’єру для забезпечення сім’ї). Дітей виховують спочатку вдома до 3 років, а потім їх віддають у так звані «ігрові групи».

У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ у вихованні дітей закладена мета сформувати істинного англійця, за суворими вимогами. З дитинства хлопців привчають стримувати емоції, батьки не виявляють любові занадто явно, але це не означає, що вони люблять своїх дітей менше за інших.

АМЕРИКАНЦІ вважають, що привчати дітей до життя в суспільстві потрібно якомога раніше, тому часто беруть своїх дітей скрізь, куди лише можна (включаючи вечірки). Вважається, що це допоможе хлопцям у дорослому житті.

У МЕКСИЦІ значення шлюбу дуже невелике, а ось роль аміго значно вище. Аміго — це спільнота чоловіків, які підтримують один одного, допомагають вирішувати важливі проблеми. Часто шлюби просто не зареєстровані, тому що не мають соціальної цінності в даному суспільстві.

ФРАНЦУЖЕНКИ приділяють зовсім небагато часу для виховання дітей і якомога швидше виходять на роботу, щоб не втратити дорогоцінної можливості побудувати кар’єру. Тому у Франції широко розвинена мережа дитячих садочків.

За матеріалами : http://myplanet.com.ua/?p=5878