ОЙ НА ІВАНА, ТА Й НА КУПАЛА

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
Трактуваня
Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала
Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.
Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші. Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються  хлопцями  та дівчатами або виготовляються як опудала. Таке поєднання гілка верби — Купайлиця.
Найбільший скарб
Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя — кохання.
В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.
Але ж за Квіткою щастя чигають не тільки люди, а ще лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не змужуть нічого вдіяти щасливцеві.
У цей день прийнято ходити в лазню і перший раз в цьому році паритися свіжими березовими віниками «Іванський віник», який нібито має магічну силу, можна додати квіти та листя папороті. А краще зробити його з дванадцяти трав, зібраних в купальську ніч.
Ніч без сну…
За повір'ями, в купальську ніч, яка є найкоротшою, не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає  всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики. Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов'язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла. Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.
Суджений мій, ряджений ...
У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують). Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб'є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе —  буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе довге-предовгих життя.
Також існують ворожіння на свічці: ламають її на дрібні шматочки, кладуть у металеву ложку. Ложку нагрівають до тих пір, поки шматочки не перетворяться на розтоплений віск, а потім різко виливають його у воду  і ворожать по фігурі. Не підглядаючи дівчата зривали букет квітів, який потім клали під подушку. Якщо з ранку виявиться, що зірвано як мінімум дванадцять різних трав, то у дівчини є великий шанс вийти заміж в цьому році.
Сила вогню
Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч — від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».
Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття. Існують прикмети пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).
День сонцестояння у інших народів
Свято Івана Купала  властиве не лише українцям. У Литві воно відоме як Ладо, у Польщі — як Соботки. Японці вірять, що небесне склепіння обтікає Велика Річка (Чумацький шлях), на різних берегах якої стоять люблячі чоловік і жінка. Вони прагнуть один до одного, але тільки раз на рік, 7 липня, коли Велика Річка дрібніє, вони можуть перейти її вбрід і зустрітися. Цей день японці шанують як велике свято
Святкування 2017:
У Чернігові 5 та 6 липня у Центральному парку культури і відпочинку відбудуться вже традиційні "Козацькі розваги" та святкова програма "Купальська Ніч".
Свято «Івана Купала» проходитиме в ніч з 6 на 7 липня і розпочнеться з фінальної частини вже Дев'ятого Всеукраїнського спортивного фестивалю «Козацькі розваги - 2017» за участю найсильніших спортсменів міст України. Цього дня також глядачі стануть свідками шоу-програми від Федерації стронгмену України "Стронгмен шоу".Після нагородження команд богатирів-переможців всіх присутніх чекають виступи творчих колективів міста та обрядове дійство від Чернігівського відділення Союзу українок, під час якого відбудеться запалення великого обрядового купальського вогнища.
Місце проведення: Центральний парк культури та відпочинку (вул. Шевченка, 59)

ПОРЕКОМЕНДОВАНО ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ
в наявності у  фондах Чернігівської обласної бібліотеки для дітей література відповідної тематики 

1. Гирич, М. О.  Літні місяці на свята багаті // Розкажіть онуку. - 2010. - № 5 (травень). - С. 132-134.
2. Букіна, Л. М. На Купала вогонь горить // Позакласний час. - 2010. - № 5. - Не журись!. - С. 130-134.
3. Панасевич, Н. В. Ти пливи, вінок, водою пливи... // Позакласний час. - 2010. - № 5. - Не журись!. - С. 135-138.
4.  Цвіт папороті // Позакласний час. - 2010. - № 5. - Не журись!. - С. 139-140.
5. Морозенко, Марія.  Свято Івана Купала // Апельсин. - 2010. - № 7. - С. 29-30.
6. Матвєєва, Наталія.   Ой на Івана, ой на Купала // Наука і суспільство. - 2010. - № 7-8. - С. 37-40.
7. Іванченко, Таміла.  Ой на Івана, на Купала, яро сонце грало // Я вивчаю українську. - 2011. - № 7 (липень). - С. 6-9.
8. Синявська, Г.   Український віночок // Шкільний світ. - 2012. - № 18. - С. 16-17.
10. Ніколаєнко, О. А.  Традиції народних літніх свят // Розкажіть онуку. - 2013. - № 9-10 (травень). - С. 67-68.
11. [Добірка матеріалів до свят та знаменних дат липня] // Позакласний час. - 2015. - № 6. - Творча скарбничка. - 2015. - Вип. 8. - С. 5-16.

Популярні публікації