Чорнобиль 35 років потому: 10 книг про жахливу катастрофу

Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви на безпомічних людей. Книги, присвячені Чорнобильській трагедії, стають актуальними не лише напередодні річниці аварії, але й тоді, коли ви у собі відкриваєте відчуття взаємозалежності власних, здавалося б, незначних дій та крихкості навколишнього світу. Збагачення свого досвіду свідченнями та дослідженнями можуть убезпечити наступні покоління від згубних вчинків. Художні книжки про Чорнобиль несуть у собі яскраві переживання та відчуття всієї повноти трагедії, яка відбулася та  нагадають усім нам про одну із поворотних подій в історії нашої країни. 

Щоб подібне лихо не повторилося у майбутньому, історію Чорнобильської трагедії забувати не можна!

Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього

Саме з цієї книги сценаристи серіалу «Чорнобиль» з невеличкими змінами взяли трагічну історію дружини пожежника Ігнатенка. Книга від нобелівської лауреатки з літератури, білоруської письменниці в перекладі української авторки Оксани Забужко неймовірно живо та глибоко оповідає про враження людей, які бачили цю трагедію на власні очі. Авторка створила оповідь на основі інтерв'ю з сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад, у зону відчуження. Книжка не залишить нікого байдужим, під час читання складається враження, що ти на власні очі бачиш весь біль та хаос, який тоді висів у повітрі. «Відлучилася… Повертаюся – на столику біля нього апельсин… Великий, але не жовтий, а рожевий. Усміхається: «Мене пригостили. Візьми собі». А медсестра через плівку махає, що не можна цей апельсин їсти. Раз біля нього вже якийсь час полежав, його не те, що їсти, до нього торкатися страшно».

 ПРО АВТОРА

Світлана Алексієвич – лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року, радянська й білоруська письменниця, журналістка, сценаристка документальних фільмів. На рахунку письменниці понад 20 престижних премій і нагород, серед них такі: Лейпцизька книжкова премія за внесок у європейське взаєморозуміння (1998), премія Гердера (1999), премія Ремарка (2001), Національна премія критики (США, 2006), Літературна премія Центральної Європи «Ангелус» (2011) за книжку «У війни не жіноче обличчя», Премія Медічі за есеїстику (2013, Франція) за книжку «Час секонд-хенд» і Нобелівська премія з літератури (2015) — «за її багатоголосну творчість – пам’ятник стражданню і мужності в наш час».

Діти Чорнобиля

Трагедія Чорнобиля – основний зміст цієї книги.  Україна після атомної катастрофи 1986 року стала скорботною чорнобильською матір'ю для українського народу, і весь світ живої природи став її невинною жертвою. Книга Євгена Гуцала "Діти Чорнобиля" - це правдиві розповіді про трагічне буття юних героїв - уже після Чорнобиля.

ПРО АВТОРА

Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності. Він був одним серед тих, які обрали не продажну славу, улесливість і матеріальні набутки шляхом брехні, мовчання, закривання очей на дійсність. Він обрав – слово. Правдиве, болюче, підсвідоме...

Квіти біля четвертого

Назва книжки – парафраз до назви однієї з картин Марії Примаченко:

 «Отаким снився четвертий блок. По ньому будуть рости квіточки, а будуть діточки нести квіточки, як пам’ятник буде навік коло його»

Квіти біля четвертого Катерини Міхаліциної - майстерна спроба простими словами й за допомогою ємких образів розповісти дітям про трагедію на Чорнобильській АЕС. Але не тільки про неї - також про родину, про пам'ять, про те, чому роками й десятиліттями замовчують правду.

ПРО АВТОРА

Катерина Міхаліцина - поетка, перекладач, редактор. Володарка премій конкурсів «Гранослов», «Привітання життя», «Смолоскип»

Чорнобильський пес Аксель

У чорнобильській круговині час не зупинився. Він спливає по-иншому — вночі у минуле, вдень у прийдешнє. Чорнобиль не завмер. В його роздолах снують породжені випромінню химерні істоти, що назавше стали потойбіччям чорнобильського обширу, готовими розповісти про лихо, яке прогризлося в кожну живу клітину, що трапилася на його шляху. І от у йонізованому просторі з'являється мале і допитливе життя — хлопчик Мирось, який приїхав сюди з батьками як мандрувальник. Провідниками дитини у відчужений світ стають пес Аксель, бузько Люк, чудовисько Бальдадер, пантера Раїла, Єдиноріг із прийдешності та инші тварини-примари. А може, вони таки існують? Просто невидимі, як і випромінь, що, мов чорна птаха, накрила нас своїм крилом 26 квітня 1986 року розділивши літопис людства на "до" і "після" жахливого лиха. Книжка усім охочим до правди та часоподорожей.

Чорнобильська бувальщина

Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип’ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції – Славутич. Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.

Пройти крізь Чорнобиль

Книжка Галі Аккерман - це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур - адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.

ПРО АВТОРА

Галя Акерман — французька письменниця, історик, журналістка, блогерка, перекладачка з російської на французьку мову. Оглядач журналу «Politique Internationale», відома як критик путінського режиму. Протягом 20 років Акерман, як журналіст, займалася Чорнобильською тематикою. Вона брала інтерв'ю у свідків та ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, досліджувала архіви, відвідувала місцевість ЧАЕС. Була комісаром виставки про Чорнобиль у Центрі сучасної культури в Барселоні у 2006 році. На цю тематику опублікувала книги «Les Silences de Tchernobyl» (Мовчання Чорнобиля; видавництво Autrement, 2006), «Tchernobyl, retour sur un désastre» (Чорнобиль, повернення до катастрофи; видавництво Folio Documents, 2007), «Traverser Tchernobyl» (Пройти Чорнобиль; 2016).

Оформляндія, або Прогулянки в Зону. 

Захотілося пограти в S.T.A.L.K.E.R. з повним зануренням в атмосферу чи забажалося відчути досвід пригод нелегальних туристів в Зоні відчуження? Тоді книга саме для вас. Стиль оповіді побудує у вашій уяві картину справжньої Прип'яті, але не внаслідок документальності опису. Тому читаючи книгу, ви відчуєте запах поліського болота та адреналін втечі від місцевої поліції.

ПРО АВТОРА

Маркіян Камиш – письменник, чорнобильський нелегал. Останні шість років досліджує Чорнобильську Зону – сумарно провів за колючим дротом більше півроку, пішки пройшовши Зоною понад 7000 кілометрів. Дебютний роман ‘’Оформляндія або прогулянка в Зону’’ був схвально сприйнятий критиками як найцікавіший дебют 2015 року. Роман перекладений французькою мовою і у 2016 році вийшов друком у французькому видавництві Arthaud (Groupe Flammarion). Маркіян Камиш – лауреат Міжнародного літературного конкурсу "Гранослов-2015".

 Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка (поеми, вірші)

Ця книга є даниною пам’яті загиблим, виявом палкої вдячності всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС. Містить повість А. Трегубова «Приборкувачі вогню». Вірші Д. Павличка, Б. Олійника, І. Драча та інших, присвячені тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.

Щербак Ю. Чорнобиль (документальна повість). 

Автор часто бував у зоні АЕС, мав численні зустрічі з учасниками «опору атомній стихії». Враження від побаченого, почутого лягли в основу документальної повісті. Письменник розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків, авіаторів, персоналу АЕС. При цьому приділяє особливу увагу причинам, що привели до вибуху четвертого реактора.

ПРО АВТОРА

Юрій Щербак прийшов у літературу з шістдесятниками. Позаду в нього не було, як у більшості з них, філфаку чи факультету журналістики, босоногого сільського дитинства, пам’ять про яке живить їхню творчість. Містянин і випускник столичного медінституту, значно більший раціоналіст, він одразу виокремився з-поміж інших і колом героїв, і жорсткуватою стилістикою. Дві іпостасі Юрія Щербака — лікар і письменник — особливо органічно поєдналися в документальній повісті «Чорнобиль», яку було перекладено в багатьох країнах — світ жадав правди про трагедію. Юрій Щербак писав правду. Мусив писати російською, бо знав, що цензура в Україні каструватиме повість. З-поміж усього написаного в Україні про Чорнобиль цей твір стоїть осібно. Насамперед його написано «не так», як звикли у нас писати: маємо естетику літературного мінімалізму. Так зване зображене слово відступило під шквалом інформації, гіпотез про вплив катастрофи на людину й природу, монологів людей, які опинилися в епіцентрі подій. Естетика тут поступилася місцем етиці. «Чорнобиль» — осібний епізод його творчої біографії. Твір, який написано мовби не в Щербаковій манері або в манері, винайденій ним для одноразового використання.

Марія з полином у кінці століття

У романі В. Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої знаходилась у селі Городища, розташованого всього за двадцять километрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців.

ПРО АВТОРА

Володимир Яворівський – український письменник, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії, політик та борець за відновлення незалежності України у XX ст. З 1969 року Яворівський був почесним членом Спілки журналістів України, а з 1971 року – Спілки письменників УРСР. Автор численних різножанрових творів, з-поміж яких «Автопортрет з уяви. Роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур» (1982), «Марія з полином наприкінці століття» (1988) та «Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде...» (2011).