День пам'яті Марії Вілінської
Ця неймовірна жінка змогла досягнути всього - слави, визнання, захвату своїх видатних сучасників.
А любовні історії Марії Маркович захоплюють не менше, ніж її знамениті романи. Вона обрала чоловічий псевдонім - Марко Вовчок.
***
Доля від початку ніби була неприхильною й навіть жорстокою до неї. Марія Вілінська народилася 22 грудня 1833 року в збіднілій російській дворянській сім'ї, росла у домі тітки на правах бідної родички.
Сімнадцятирічна Марія відмовляє заможному поміщикові, що просить її руки, втікає з дому тітки, гранд-дами місцевого великосвітського товариства, й одружується з політичним засланцем - українським етнографом Опанасом Марковичем.
Той відбуває кару за причетність до київського Кирило-Мефодіївського Товариства. Фактично, вона використала єдиний шанс визволитися з-під опіки й узяти відповідальність за своє життя у власні руки.
Маючи виняткові здібності до мов, досконало опанувала українську і зважилася змінити національну ідентичність.
Свої перші проби пера надіслала визнаному метру - Пантелеймону Кулішу. Той оцінив прозу невідомої дебютантки дуже високо, сприяв публікації, а після першої ж зустрічі безоглядно закохався у свою підопічну. Однак взаємності не добився.
Виходить збірка прози, одразу ж з'являється і російський переклад. Вона стає улюбленицею петербурзьких літературних салонів. Після появи "Народних оповідань" авторка, що називається, прокинулася живим класиком.
Тарас Шевченко, прочитавши її тексти довгою дорогою із заслання, пише знамениту присвяту, називаючи Марко Вовчок своєю "донею", яку виблагав у Бога як "кроткого пророка" для України.
А особисте знайомство тільки посилило його захват. Аби засвідчити свої почуття, подарував Марії Олександрівні золотий браслет.
***
Невдовзі Марія "роз'їхалася" із чоловіком і їде за кордон з Іваном Тургенєвим. Цей першорядний російський романіст, котрий здебільшого жив у Франції, був захоплений жінкою.
Він переклав з української її повість "Інститутка", і публікація в провідному петербурзькому журналі неймовірно сприяла популярності. А в Парижі увів Марію Маркович у своє коло, познайомив із видавцями.
Повість Марка Вовчка "Маруся", історія хороброї дівчинки, яка допомагає запорозьким козакам у бойових акціях, стала класикою французької дитячої літератури, витримала у Франції понад сто перевидань.
***
Повернувшись до Петербурга, Марія Маркович засновує журнал перекладної белетристики.
Жуль Верн надав їй ексклюзивне право перекладати його тексти, захоплений і самою чарівливою іноземкою, і її літературним стилем.
***
У Петербурзі в Марію закохується Дмитро Писарєв - кумир російських нігілістів, літератор і революціонер. Він доводиться їй молодшим кузеном.
Пристрасть захоплює обох безоглядно. Прагнучи втекти від пильних очей (і столичних пліток), вони їдуть відпочивати в Дубулти, на знаменитий курорт.
Тут і сталася трагедія, що змінила її життя. Двадцятисемирічний Писарєв тоне у морі. Ця історія змусила Марію шукати тихої гавані та спочинку від потрясінь.
Вона прийняла пропозицію молодшого за неї красеня Михайла Лобача-Жученка і поїхала в місця служби чоловіка (Ставрополь, Богуслав, Нальчик). .
***
Померла письменниця на 74 році життя 28 липня (10 серпня) 1907 року.
(за Вірою Агеєвою. Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-46645700...)
