"Писати треба так, як люди говорять..." І. Нечуй-Левицький
 |
| Кароліна Ускакович / Антон Пчолкін |
25 листопада 1838 року народився видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький - автор талановитих повістей "Микола Джеря", "Кайдашева сім'я", першої в українській літературі повісті про інтелігенцію "Хмари", історичної повісті "Князь Єремія Вишневецький", численних п'єс, оповідань, нарисів, літературно-критичних статей - пройшов довгий шлях, сповнений невтомної праці й душевного драматизму. Народна любов до творчості письменника залишається незмінною. Читачів і досі хвилюють правдиві, художньо яскраві картини життя українського села, минуле рідного краю.
У дитинстві значний вплив на Івана справила його нянька, баба Мотря. Його батьки жили спершу у тісному приміщенні, і діти спали на кухні, разом з нянькою. Та знала безліч пісень і казок, водила малого з собою по весіллях і хрестинах.
Любов'ю до літератури І.С.Нечуй-Левицький завдячує батьку - той не любив хазяйнувати, а був затятим книголюбом-читальником. Семен Левицький був прогресивним священником, читав проповіді українською мовою, збирав народні пісня та обряди. Мав удома багато праць з історії України, зокрема, рукописних. Через батька Іван познайомився зокрема із творістю Шевченка.
Коли малий Іван вчився ще в першому класі семінарії, під час контрактового ярмарку в Києві він побачив на вітрині французькі книжки. Першу з них ("Кривий біс" Лесажа) прочитав зі словником, а надалі всі гроші, що давав батько на гостинці, витрачав на книжки, написані французькою мовою. Так в бібліотеці майбутнього письменника з'явилися "Дон-Кіхот", твори Шатобріана та Е.Сю. Особливо пишався Іван ілюстрованою "Божественною комедією" Данте.
Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя "Думи про Нечуя", яку дуже любив.
Іван Нечуй-Левицький ніколи не був одружений, його вважали відлюдником.
Письменник був диваком для інших. Він завжди ходив з парасолькою. Його пунктуальність і звички вражали оточуючих. Кожного дня, у один і той же час, він гуляв по такому маршруту в Києві: до Володимирської вулиці, потім до фунікулера й назад Хрещатиком додому, завжди під парасолькою. Спати лягав рівно о 10, навіть із дня народження завжди йшов раніше, щоб не порушити свій графік.
І. С. Нечуй-Левицький часто згадував, за яких умов він вирішив стати українським письменником. Професори Київської духовної академії, де він учився, не визнавали української мови й літератури. Один з них навіть висловився на лекції:- В інтересах держави добре було б спалити українську літературу. Це й підштовхнуло Івана Семеновича взятися за перо. Писав таємно від своїх товаришів студентів, з якими жив на одній квартирі. Навіть батькам не признавався, що став літератором.
Письменник був духовно багатою особистістю, добре розумівся на різних видах мистецтва, захоплювався ними. Улюблена картина Нечуя-Левицького – “Українська ніч” А.Куїнджі
Упродовж 1899-1914 рр. Іван Нечуй-Левицький надрукував восьмитомне видання своїх творів. Він також разом з І. Пулюєм завершив задуманий Т. Шевченком і здійснюваний П. Кулішем перший переклад Святого Письма українською мовою.
Самотній, у голоді та холоді, І. Нечуй-Левицький помер у 1918 р., на 80-му році життя, у будинку для престарілих. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
Іван Нечуй-Левицький: творчість 👇
– 1868 р. «Дві московки»
– 1876р. повість «Микола Джеря»
– 1875р. комедія «На кожум’яках»
– 1875р. історична драма «Маруся Богуславка»
– 1878р. повість «Бурлачка»
– 1879р. повість «Кайдашева сім’я»
– 1881р. «Старосвітські батюшки та матушки»
– 1890р. «Українські гумористи й штукарі»
– 1893р. повість «Над Чорним морем»
– 1907р. «Сучасна часописна мова в Україні»
– 1914р. «Граматика української мови» в 2-х ч.
Порекомендовано для опрацювання 👇
Життєпис Івана Левицького (Нечуя), написаний ним самим : до дня народження письменника // Шкільна бібліотека. - 2017. - № 11. - С. 119-124
Цікаві бувальщини із життя відомих українців // Шкільна бібліотека. - 2017. - № 9. - С. 125-127.
Рудик Людмила. Іван Нечуй-Левицький. Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури : педагогічний досвід / Рудик, Людмила // Українська мова і література в школі. - 2018. - № 1. - С. 24-30.
Блохіна Тамара. Як українська мова стала яблуком розбрату між Іваном Нечуєм-Левицьким і Михайлом Грушевським / Блохіна, Тамара // Українська літературна газета. - 2018. - № 11, 1 черв. - С. 5.
Книжки-ювіляри 2019 : плакати для виставки у шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека. - 2019. - № 3. - Тематична вкладка. - 2019. - № 3. - С. 1-16.
Сулима Микола. Повернення козака/солдата додому: витоки й трансформації сюжету / Сулима, Микола // Дивослово. - 2020. - № 5. - С. 48-52. - Бібліогр.: с. 52.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 1. - С. 18-19. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 2. - С. 14-15. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019 ; № 1, 2020.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 3. - С. 14-15. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019 ; № 1, № 2, 2020.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 4. - С. 14-15. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019 ; № 1, № 2, № 3, 2020.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 5. - С. 14-15. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019 ; № 1, № 2, № 3, № 4, 2020.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 6. - С. 14-15. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019; № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, 2020.
Кайдашева сім'я : комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького / худож. Н. Тарабарова // Веселі уроки. - 2020. - № 7. - С. 14-15. - Продовження. Початок № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11-12, 2019; № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, 2020.
Озброєні словом : 3 березня - Всесвітній день письменника // Шкільна бібліотека. - 2020. - № 2. - С. 14-15.
І. С. Нечуй-Левицький (1838-1918) // Шкільна бібліотека. - 2019. - № 7. - С. 94.
Іван Нечуй-Левицький - майстер української прози: до дня народження І. Нечуя-Левицького : сценарій / Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотечна робота. - 2019. - № 10. - С. 30-36.
