Вірш дня

 

Сьогодні  я  хочу  спитати  про  мову

Тих мам, що в підвалах «роділі на свєт»,  

Ви  нині  співаєте  їм  колискову, 

Чи знов «колибєльную» – «разніци ж нєт»?

Вам всім, переважно, вкраїнські бабусі

В дитинстві співали на рідній пісні.

Але́ вже від шкіл в промосковському дусі – 

Усе для кар’єри – на мові «rysni».

Як наслідок – виросли «пристосува́нці».

Це вас рятувати йде «братскій отряд».

Хоч в кожного дід  жив і вмер в вишиванці,

А внуки – «по-рускі» й  тепер «говорят».

Як пліснява довго сплітає грибницю, 

Так нас заразив отой «рускій  язик».

І тільки тепер світ відчув весь різницю,

Коли ореол тої «братськості» зник.

Ви зараз в біді і я вам співчуваю,

Та думайте – звідки той жах прилетів.

Чи ваші батьки теж вину відчувають

За те, що привчили до мови катів?

І все, що зробили б ви для Перемоги – 

Любіть українську, не мову пуйла.

Бо нам «солов’їна» – як поміч від Бога 

Не  стати  мішенню  «імперії  зла».

З інтернету